Нова модель фармацевтичного ринку покладе край практиці аптечної "данини", – експерти

 Про це йдеться в дослідженні ринку від видання "Українські новини", передає "ДС".

Як підкреслюють журналісти, причиною рішення влади про жорстку регуляцію стало зростання вартості лікарських засобів через приховані маркетингові надбавки, які фактично оплачувалися коштом пацієнтів. Аптечні мережі отримували від виробників гроші за пріоритетне розміщення препаратів на полицях, що суттєво збільшувало кінцеву вартість ліків.

"Фармацевтичні мережі роками вибудовували систему платного доступу до полиці, де вартість не визначалася якістю препарату, а лише здатністю виробника платити", – підкреслюється в статті "Українських новин".

За оцінками експертів, такі платежі сягали в середньому до 25% від роздрібної ціни упаковки.

"Це те саме, що батон хліба коштував би 200 гривень лише тому, що продавець заплатив за місце на полиці", – заявив співзасновник пацієнтської організації "100% життя" Дмитро Шерембей у своєму блозі на LB.ua.

Під головуванням заступниці керівника Офісу Президента Ірини Верещук було розпочато розробку нової моделі регулювання ринку. Однак перший урядовий проєкт викликав критику з боку експертів – в першу чергу, як наголошують автори дослідження, через спробу включити рецептурні препарати до бази розрахунку та визначати націнку не з оптової, а з роздрібної ціни.

Наразі представники уряду, фармацевтичних компаній та аптечних мереж розглядають запропоновану МОЗ компромісну модель. За інформацією експертів, вона передбачає збереження заборони маркетингових платежів у безрецептурному сегменті, контроль витрат на просування на ланці виробників та фіксовані прозорі механізми просування для рецептурних препаратів в межах 2% без права прямого впливу аптек.

"Нова модель прибирає Rx-препарати з розрахунку маркетингових витрат — і тим самим повертає постанову у правове поле. По-друге, розрахунок маркетингового бюджету здійснює не аптека, а виробник. Це повертає конкуренцію в аптечну справу. І головне — прибирає тиск із боку мереж. Пацієнт виграє одразу на кількох рівнях: отримує більший вибір препаратів на полиці, стабільну ціну без прихованих маркетингових "накруток", і, головне, реальну конкуренцію між аптеками за якість сервісу", — зазначається в матеріалі "Українських новин".

На думку аналітиків, аптечні мережі намагаються протистояти змінам, розгорнувши кампанію в інформаційному просторі для дискредитації реформи. Зокрема, деякі з них прогнозували масові закриття аптек через втрату прибутків. Натомість, стверджують експерти, статистика свідчить про зворотне: з березня по травень в Україні було видано більше нових ліцензій, ніж анульовано, що свідчить про рух реформи у правильному напрямку.

"Компроміс МОЗ — не ідеальний. Але це перший за роки реальний прорив до прозорості, контролю і справедливості. Або ми будуємо ринок, де пацієнт — не джерело націнки, а суб’єкт із правом на доступні, якісні й конкурентні ліки. Або зберігаємо систему, де кілька мереж вирішують, що саме побачить споживач — і яку ціну він за ліки заплатить", – підкреслюють журналісти.

1 січня Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про реформу фармацевтичного ринку, яка передбачала:

• обмеження оптових і роздрібних націнок на понад 100 найпопулярніших препаратів (до 8% і 35% відповідно);
• повну заборону маркетингових платежів від виробників аптекам;
• створення державних аптек при медичних закладах із мінімальними націнками;
• ініціативу МОЗ щодо прозорого механізму маркетингових контрактів, контрольованих на рівні виробників.

З 1 березня ці рішення набули чинності. Більшість українських виробників підтримали реформу, скоротивши ціни до 30%. Загалом було знижено ціни на понад 300 лікарських засобів.

Станом на 30 травня Держпродспоживслужба провела понад 1 000 перевірок аптек і дистриб’юторів і виявила 129 випадків порушення порядку ціноутворення. При цьому за той самий період було видано більше нових ліцензій, аніж відкликано діючих.