Власність і промисловість. Як погіршення бізнес-клімату гальмує економічне відновлення
На фоні воєнних викликів, санкціонування і націоналізації активів в Україні погіршується бізнес-клімат. Як усе це впливає на обсяги інвестицій у промисловості?

Ми часто ставимо питання: чому в умовах війни, коли мали б бути задіяні на повну потужності з виробництва для військових потреб та товарів подвійного призначення, спостерігається спад інвестиційної активності, який ще посилюється через санкціонування та націоналізацію активів різного походження, через втрату бізнесів, зверхнє відношенням до власності та власників, свавілля чиновників та контролюючих органів. Крім того, даються взнаки недоліки кримінального законодавства України, відсутність ефективного судового контролю. В банківській сфері — якісь дикі "професійні судження" приймають люди, які взагалі повинні були б хоч раз у рік проходити підтвердження на профпридатність.
Що ж ми маємо на сьогодні? Перший квартал 2025 р. відзначився падінням виробництва промислової продукції на 6,1% до І кварталу 2024 р., хоча за минулий рік виробництво зросло на 3,6%. Промисловість падала на фоні повільного зростання економіки: за попередніми оцінками Мінекономіки за 4 місяці 2025 р. реальний ВВП України збільшився лише на 0,9%.
Найбільші темпи зниження промислового виробництва в І кварталі 2025 р. зафіксовано у таких галузях:
- добування вугілля -42,1%;
- добування нафти і газу -14,8%;
- харчова промисловість -10,7%;
- нафтопереробка -6,3%;
- електроенергетика -6,3%;
- добування металів -4%.
Водночас позитивну динаміку демонстрували такі галузі:
- фармацевтична промисловість +15,9%;
- металургія +9,5%;
- легка промисловість +8,7%;
- виробництво гуми і пластмас +4,3%;
- хімічна промисловість +2,6%.
Негативно впливали промислове виробництво і ВВП України в цілому такі чинники:
- високі воєнні ризики та активні бойові дії в певних регіонах України;
- дефіцит трудових ресурсів в умовах масової еміграції та мобілізації;
- жорстка монетарна політика і недоступність кредитних ресурсів;
- дефіцит енергогенерації та значні пошкодження об’єктів критичної інфраструктури;
- логістичні труднощі для експорту та внутрішніх перевезень.
Високі темпи падіння виробництва у галузях добування вугілля, нафти і газу, а також постачання електроенергії, газу і води пояснювалися пошкодженням добувних потужностей та засобів транспортування вуглеводнів внаслідок ракетних атак, продовженням постійних атак ворога на енергосистему та окупацією частини території Донецької області.
Джерело: складено автором за даними Держстату України
Основний внесок у загальне падіння промисловості в І кварталі 2025 р. дали харчова промисловість (-3,2 відс. п. від сумарного падіння в 6,1%), електроенергетика (-2,6 відс. п.), добування вугілля, нафти і газу (-2,4 відс. п.).
Утім, переробна промисловість, на відміну від добувної, демонструвала певні ознаки відновлення. Передусім завдяки виробництву фармацевтичних виробів і будівельних матеріалів.
Приріст випуску в різних галузях переробної промисловості пояснювався здебільшого державними замовленнями на продукцію ОПК, високим попитом на будівельні матеріали та конструкції для відновлення пошкоджених активів, реалізацією державних програм підтримки виробників.
Зовнішньоекономічні фактори здебільшого негативно впливали на траєкторію промислового виробництва в Україні. Ціни світового ринку на ключові товари українського експорту мали низхідну динаміку (на пшеницю, сталь, залізну руду), а безпекові ризики на півдні країни, включно з ситуацією на чорноморських та дунайських портах, залишалися високими. Унаслідок зазначених чинників, за січень–квітень 2025 р. експорт товарів з України, за даними Держмитслужби, зменшився на 6,9% до аналогічного періоду попереднього року, а імпорт товарів зріс на 12,6%.
Вартість банківських кредитів для бізнесу залишалася високою — відсоткова ставка за новими кредитами у квітні 2025 р. становила 19% річних. Тоді як у середньому за 2024 р. ставка дорівнювала 18,9%. Брак кредитних ресурсів обмежував виробничі можливості підприємств і стримував попит на їх продукцію.
За останній рік, з 27 травня 2024 р. до 26 травня 2025 р., кредитний портфель банків корпоративному сектору номінально збільшився на 12,9%. Однак темп річної інфляції за цей же період перевищив 15%, а темп приросту цін виробників промислової продукції – 40%; тобто реальний розмір кредитного портфелю зменшився.
Щоб не допустити радикального скорочення банківських кредитів, уряд проводить пільгові програми кредитування бізнесу, серед яких найбільш значущі — "Доступні кредити 5-7-9" та програма портфельних гарантій. Частка банківських кредитів, виданих підприємствам за цими програмами у гривневому кредитуванні вже тривалий час перевищує 1/3.
Але й у таких умовах банківське кредитування в Україні перебуває на рівні близько 15% ВВП вже третій рік поспіль. Україна має найнижчий у світі коефіцієнт банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються. Так, у Чехії він становить 70% ВВП, у Польщі — 60% ВВП, у Грузії — 80% ВВП.
У структурі банківського кредитування превалюють галузі з швидким оборотом капіталу або галузі сировинного виробництва, що не сприяє суттєвому зростанню доданої вартості та сумарної продуктивності економіки.
Звуження реальних обсягів банківського кредитування обумовлюють як військові ризики, так і надміру висока облікова ставка НБУ. У 2025 р. Правління НБУ двічі підвищувало облікову ставку та тричі — ставку за 3-місячними депозитними сертифікатами НБУ, які зараз становлять 15,5% і 19%, відповідно. Показово, що на тривалому часовому проміжку рівні цих ставок перевищують темпи інфляції вже 7 років поспіль.
Висока вартість позичкового ресурсу, крім негативного впливу на економічну діяльність в країні, обмежує також можливості держави проводити стимулюючу політику підтримки реального сектора економіки та негативно позначається на борговій стійкості державних фінансів. Розмір державного боргу України вже наближається до 100% ВВП, а вартість обслуговування внутрішнього держборгу як відсоток від ВВП і бюджету країни постійно зростає.
Низький рівень банківського кредитування та несприятлива динаміка інвестиційної діяльності в економіці — тісно взаємопов’язані процеси. Валове нагромадження основного капіталу (ВНОК) за 2024 р. зросло лише на 3,5% і мало низькі темпи приросту в 2025 р. На кредити українських банків у І кварталі 2025 р. припадало лише 4% у структурі джерел фінансування капітальних вкладень.
Дві третини сумарних інвестицій в економіці припадає на державні інвестиції, які активно підтримуються міжнародними партнерами і без участі яких динаміка інвестиційної діяльності в Україні була б ще гіршою.
Слабка інвестиційна діяльність є відображенням несприятливого інвестиційного клімату в країні. Під час воєнного стану були запроваджені обмеження для іноземних інвесторів, х ризик санкцій проти українських підприємців. Тож прямі іноземні інвестиції без реінвестування доходів у січні–квітні 2025 р. становили $402 млн проти $910 млн за аналогічний період 2024 р.
Санкціонування та націоналізація активів різного походження зараз доповнюється санкціонуванням активів окремих громадян України. І хоча масштаби таких санкцій поки що незначні, вони посилають негативний сигнал для всього великого бізнесу як в країні, так і за її межами. Адже в такий спосіб підважується одна з підвалин ринкової економіки — непорушність прав власності на доходи і активи у рамках законної економічної діяльності.
Порушення прав власності стало однією з вагомих причин погіршення бізнес-клімату в країні і, за деякими оцінками, є ознакою посилення авторитарних тенденцій в економіці. А слабка інвестиційна діяльність і несприятливий бізнес-клімат своє чергою уповільнювали темпи приросту ВВП і промислового виробництва в Україні.