Вивести економіку з-під удару. Як Україні уникнути вуглецевого тарифу в торгівлі з ЄС

У 2022 р., після початку повномасштабного російського вторгнення, ЄС запровадив преференційний режим торгівлі з Україною, щоб підтримати нашу економіку в умовах воєнного часу. Новий режим передбачав тимчасове скасування мит та квот на деякі види товарів. Термін цих преференційних умов торгівлі спливає на початку червня цього року.

Наразі незрозуміло, яким буде рішення Єврокомісії, щодо преференцій для українського експорту. Але активно ширяться чутки, що відповідний режим не буде пролонговано. Натомість, імовірно, запровадять новий, який буде жорсткішим, ніж чинний, проте, ймовірно, все ж м’якшим, аніж умови торгівлі до 2022 р. 

Головними "двигунами" повернення обмежень для українського експорту є ті країни — члени ЄС, які розцінюють експорт української аграрної продукції як загрозу для власної економіки. Тож, найбільш імовірно, що від перегляду умов преференційної торгівлі постраждають саме аграрні сектори.

Торік частка продуктів харчування та агарної продукції в експорті становила майже 60%. При цьому більшість цього експорту йшла саме до країн Європи. Отже, напевно, першим ударом по українській економіці буде ускладнення умов торгівлі, які зачеплять саме аграрно-продовольчий сектор.

Але на горизонті видніється ще один ризик, який потенційно (якщо не буде запроваджено виключень) зачепить і промисловість. Ідеться про так званий CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це механізм мит, якими обкладатиметься імпорт у ЄС деяких видів продукції, виготовлення якої супроводжується викидами вуглекислого газу або використанням електроенергії з вуглецевим слідом. Загалом CBAM набуває чинності з 1 січня 2026 р. й охоплюватиме імпорт цементу, продукції металургії, добрив та електроенергії з вуглецевим слідом. Тобто під ударом опиняється інша важлива складова українського експорту. 

Тут слід відзначити, що правила CBAM не цілком справедливі до українського експорту за визначенням. Річ у тім, що електроенергія, вироблена в Україні, виходячи з поточної структури генерації, супроводжується відносно низьким вуглецевим слідом — меншим, ніж у багатьох країнах, зокрема і європейських. Понад половина електроенергії виробляється атомними електростанціями, 11% припало минулого року на ВДЕ (переважно на "сонце" та "вітер") і близько 10% — на великі гідроелектростанції. Умовно кажучи, три чверті електроенергії, виробленої в країні, — безвуглецеві, бо атомна енергія, згідно з таксономією, прийнятою в ЄС, відноситься до вуглецево-нейтральної. Словом, далеко не усі країни можуть похизуватися такими показниками. 

Відтак промислові споживачі суттєвою мірою використовують низьковуглецеву електроенергію за визначенням. Більше того, вони можуть укладати прямі контракти з виробниками безвуглецевої електроенергії, хоча в нинішніх умовах це не рятуватиме їх від обкладання митами в межах CBAM.

Чому так? Станом на зараз проблема полягає в тому, що в ЄС не визнаються так звані віртуальні угоди з купівлі низьковуглецевої електроенергії (virtual PPA), укладені в Україні. Ці угоди якраз і є підставою для уникнення оподаткування за CBAM, і вони, до речі, безпосередньо пов’язані з ще одним юридичним конструктом – гарантіями походження (ГП) електроенергії з ВДЕ. Свого часу Україна повністю імплементувала механізм видачі гарантій походження (ГП) за європейськими стандартами. Але ГП самі по собі не є інструментом уникнення CBAM, натомість вони є обов’язковими для заключення virtual PPA, які уже, своєю чергою, дають можливість уникати оподаткування СВАМ. 

Наскільки я зрозумів з розмов із європейськими колегами, virtual PPA будуть визнаватися лише після здійснення market coupling (маркет-каплінг — повне об’єднання українського ринку електроенергії із європейським), що, як очікується, має відбутися в 2027 р. (хоча, звісно, можуть трапитися затримки). Але ж механізми видачі гарантій походження повністю відповідають європейським стандартам та правилам, вони давно реалізовані, в Україні навіть відбулися перші торги по них. Ліквідність за цим інструментом з'явиться тільки тоді, коли запрацює увесь ланцюжок від гарантій походження через "віртуальні PPA" до уникнення оподаткування СВАМ для експортерів. 

Утім, відсутність ліквідності на ринку гарантій походження не порівняти з наслідками для реального сектору. Під ударом опиниться й експорт електроенергії, адже під дію CBAM потрапляє й теплова генерація, яка використовує газ та вугілля. Потенціал експорту електроенергії в нинішніх умовах обмежений сезонністю. Ми можемо продавати за кордон лише в період весняного профіциту, поки блоки АЕС не виведені в ремонти, а також восени, коли атомні блоки вже працюють, а попит ще помірний. Звісно, в денні години літа можна спостерігати профіцит через високі обсяги виробництва сонячними електростанціями. Але в такі періоди профіцит може виникати і в Європі, що певною мірою обмежує можливості до експорту з України. А от теплова енергетика не має часових обмежень експорту протягом доби (якщо в енергосистемі не фіксується дефіцит), а орієнтується лише на цінові індикативи. Інакше кажучи, спроможності відновлювати теплову генерацію після масштабних обстрілів теж можуть бути підірвані у разі запровадження CBAM.

В умовах війни та економічної кризи встановлення ще одного обмеження для українського експорту у формі тарифів CBAM є не надто справедливим на фоні заяв та намірів підтримувати Україну. Але Київ може не обмежуватися лише закликами до підтримки економіки країни, що воює. Є й об’єктивні підстави, передусім це факт, що три четвертих української електроенергії є низьковуглецевими. Три чверті. Вдумайтеся.

Профільні асоціації (станом на зараз відомо про енергетичне об’єднання Energy Club та "Укрцемент") стали звертатися до уряду з проханням розпочати переговори з Єврокомісією з приводу надання Україні відстрочки із застосування CBAM.

Від європейських колег я теж чув інформацію, що начебто готується відповідне відтермінування, проте без подробиць. Міндовкілля повідомляє, що виключення для України буде застосоване до початку 2027 р. І, мабуть, не є збігом те, що саме 2027 р. мав би запрацювати маркет-каплінг, який дозволить використовувати virtual PPA для уникнення мит в межах CBAM до виробників, що використовують безвуглецеву електроенергію.

І от маркет-каплінг українського ринку електроенергії із європейським заграв новими фарбами: він уже далеко не тільки про ринок електроенергії чи про її експорт. Він стає безпосередньо пов’язаним з перспективами українського експорту та стійкості економіки, що постраждала від війни.

Якщо ж будуть скасовані торговельні преференції для українського експорту та запроваджений СВАМ у повному обсязі, то це, природно, скоротить український експорт до ЄС та загалом знизить ВВП, зменшить обсяг сплачених податків до бюджетів, потенційно підніме рівень безробіття, спричинить негативний тиск на курс національної валюти та інші макроекономічні наслідки. Тож залишається сподіватися, що уряд проведе вдалі переговори з Єврокомісією, а поступ у реалізації євроінтеграційних зусиль та реформ, як-от маркет-каплінг, йтиме за плану.