Тезка папи, який зупинив війну. Чого чекати від американця Лева XIV, який не любить Трампа
Американець Роберт Прево не був серед фаворитів конклаву, проте кардинали обрали саме його. Перші припущення, що це рішення могло мотивуватися політичним хитанням Ватикану у бік нинішнього хазяїна Білого дому, поки підтвердження не отримали

Прево — 69 років, упродовж майже сорока із них він прожив у Перу. Правда, не постійно, а час від часу повертався до Сполучених Штатів. 30 січня 2023 року папа Франциск призначив його префектом Дикастерії у справах єпископів — відомства у Римській курії, яке серед іншого займається наглядом за діяльністю єпископів, утворенням нових церков, їхнім об’єднанням чи роз’єднанням. Це таке собі кадрове агентство при церкві, яке займається вибором нових єпископів та архієпископів по всьому світу. Того ж 2023-го він отримав сан кардинала, а 6 лютого вже цього року попередній папа звів Прево в сан кардинала-єпископа. Тобто крутий кар’єрний підйом цього священика почався лише два роки тому. Це дає підстави припускати, що папа Франциск міг розглядати американського кардинала серед своїх наступників. Та чи продовжить той політику попередника, яка багатьом у церкві була не до вподоби?
Від Лева Великого до Лева ХІІІ. На кого рівнятиметься новий папа
Зазвичай кардинали, які беруть участь у конклаві, заздалегідь обирають собі тронні імена, під якими керуватимуть церквою. В її історії Роберт Прево — 267-й понтифік і 14-й з іменем Лев (лат. Leo PP. XIV). У нового папи є два брати — Луї та Джон — останній із них розповів, що ім’я брату обирали разом. Це цікава деталь, адже відповідь на питання, що очікує на церкву та віруючих, шукають саме в тронному імені папи, його обрання вказує на те, що понтифік продовжуватиме політику папи, який керував Римо-католицькою церквою під таким іменем. У випадку з Прево ще питання, кому з братів належала ідея та як дійшли до загального знаменника. Бо папи з іменем Лев увійшли в історію з цікавого боку.
Лев І Великий, 45-й папа, правив ще у 5 столітті, він визнаний святим. Про нього найбільше знають завдяки легенді, що силою слова він у 452 році зупинив полчища гунів та переконав їхнього вождя Аттілу від руйнування Риму. Тобто зупинив якщо не війну, то велике кровопролиття точно. "Світ потребує вашого світла. Людство потребує його як моста, щоб дістатися до Бога і досягти Божої любові. Допомагайте нам, допомагайте один одному будувати мости — через діалог, через зустрічі — і всі ми маємо бути одним народом, що живе в мирі", — наголосив новий папа. Ці його слова сприйняли як сигнал того, що Лев XIV намагатиметься бути миротворцем, як і Лев І.
Цікавим був Лев ІІІ, 96-й папа. Він дуже дружив із королем франків Карлом Великим і коронував його як імператора. Що не сподобалося багатьом у Риму і папа до кінця правління боровся з внутрішніми ворогами. Лев IV застав на престолі важкі часи війни із сарацинами, він мотивував італійські міста об’єднуватися заради боротьби з цими агресорами. За папи Лева ІХ відбувся остаточний розкол на західне і східне християнство (1054 рік). Відзначився в історії і папа Лев Х (Джованні Медічі). При ньому процвітав продаж індульгенцій, протест проти чого став каталізатором Реформації. Папа засудив Мартіна Лютера та відлучив його від церкви. Твори вождя протестантів було наказано спалювати. Однак у такий конфліктний спосіб зупинити процес понтифіку не вдалося. Лев ХІІ, який був на троні з 1823-го по 1829-й, увійшов в історію як дуже консервативний папа, який жорстко боровся з вільнодумством, різними таємними товариствами, слідкував за суспільною мораллю в Римі.
Та окрім Лева І в контексті прогнозу майбутніх дій новообраного папи цікавим виглядає папа Лев ХIII (Вінченцо Печчі). Він правив майже 25 років (з 1878 року по 1903 рік), дожив на посту до 93 років і ввійшов в історію церкви значною творчою продуктивністю — був автором 86 енциклік. Причому дуже резонансних. Енцикліка Rerum Novarum досі залишається одним із найбільш поважних інтелектуальних творів для християнських демократів. Папа в енцикліці висловився на підтримку робітничого класу, у той же час він засуджував там соціалістичну ідеологію. В інших енцикліках засуджував масонство, закликав до єдності християн східного обряду, писав про шкоду розлучень та важливість сімейних вуз тощо. У відносинах із державою відстоював її невтручання у справи церкви. Дуже прихильно ставився до Української греко-католицької церкви.
Чи спрацювала ставка Венса
Поява у Ватикані ще одного папи Лева посилила сподівання, що він також багато уваги приділятиме соціальній тематиці і в цьому плані стане продовжувачем не тільки Лева ХІІІ, а й папи Франциска. Разом із тим, якщо проводити паралелі з кількома іншими понтифіками, які обрали ім’я Лев, можна знайти натяк на пошук протидії поширенню у традиційно католицьких державах впливу протестантських церков, несхвалення ліволіберальних тенденцій у церкві та на спроби знайти порозуміння з православними церквами. Є підозра, що шукатиме порозуміння і з московською церквою також, як це робив Франциск.
В Україні з великою надією дивляться на папу Лева XIV, сподіваються, що він не тільки не змінить політику Ватикану щодо підтримки нашої держави, а й врахує деякі помилки в оцінках, якими був відомий папа Франциск. Наприклад, приїде до України, на що так і не спромігся попередник. Окреме питання, яке нині активно обговорюється, чи справді папа-американець був креатурою Джей Ді Венса, який висловлював зацікавленість в обранні папи із США. Відомо, що Роберт Прево критикував першу адміністрацію Дональда Трампа за антимігрантську політику, а в найбільш консервативних колах трампістів його вважають прогресистом. Тож якщо кардинали і почули побажання Венса, то витлумачили їх по-своєму: вперше папою римським став американець — тут бачимо поступку, — але не такий, на якого розраховувало оточення Трампа.