Росії — не існує. Як радник Путіна Кобяков помножив свого шефа на нуль

Що сказав Кобяков і як справді створився й розвалився СРСР

Під час Петербурзького міжнародного юридичного форуму радник Путіна Антон Кобяков розповів учасникам давно відому конспірологічну теорію про буцімто незаконність ліквідації СРСР. Суть її проста: Радянський Союз розпустив не той самий орган, який його створював у 1922 році. За словами кремлівського юриста, оскільки СРСР створив З'їзд народних депутатів, то законну процедуру виникнення на його місці незалежних держав нібито було порушено, а парламенти союзних республік не мали повноважень для ратифікації Біловезьких угод. "Так кажуть фахівці конституційного права, у тому числі західні. Якщо СРСР не розпущено, то логічно з правової точки зору виходить, що українська криза (так у Кремлі називають війну Росії проти України — "ДС") — це внутрішній процес", — зробив висновок радник Путіна. І додав, що розпаду СРСР "мають дати правову оцінку фахівці з конституційного права".

Тут варто зауважити, що в путінській Росії особи такого статусу, як у Кобякова, не роблять заяв, які суперечать загальній ідеологічній лінії. Але ніхто в Кремлі не спростував і тим більше не засудив цього балакуна. З чого можна зробити припущення, що конспірологія про існування СРСР попри його розпуск у 1991 році є одним із багатьох гібридних міфів, розрахованих передовсім на західну аудиторію. Не виключено, що під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Путін міг щось подібне вкладати у вуха американського президента — любителя теорій змов. Російський диктатор постійно розповідає псевдоісторичні нісенітниці, то про "Леніна — творця України", то про позаблоковий статус у декларації про суверенітет, ухваленої ще в часи СРСР.

Тут можна згадати іншу кумедну історію, яка сталася два роки тому. 23 травня 2023-го голова конституційного суду РФ Валерій Зорькін на камери показував Путіну мапу 17 століття, створену французом Гійомом Сансоном, на якій буцімто нема України. Насправді вона там є, великими літерами написано Ukraine pays des cosaques — "Україна, земля козаків" у перекладі з французької. На той час вона була частиною Речі Посполитої. Більше того, Крим на мапі не входить до складу Російської імперії, а є окремим Кримським ханством.

Продовжуючи історичний екскурс, нагадаємо, як утворився СРСР і як він розпустився. До 30 грудня 1922 року існували соціалістичні республіки, які тісно між собою співробітничали в різних сферах, однак не були об’єднані у одну державу. В передостанній день 1922 року у Москві зібрався Перший Всесоюзний з’їзд рад, який затвердив договір, попередньо узгоджений представниками РРФСР, УРСР, БРСР та ЗРФСР. Остання — це Закавказька радянська федеративна соціалістична республіка, до складу якої входили Азербайджан, Вірменія і Грузія. Це утворення ліквідували у 1936 році, коли його суб’єкти увійшли до СРСР як окремі республіки. Тобто один зі співзасновників Радянського Союзу вже давно не існує як суб’єкт міжнародних правовідносин.

Уточнимо: на зібранні 30 грудня 1922 року схвалили декларацію і договір про створення СРСР. Останній із цих документів існував як проект, тільки 6 липня 1923 року після палких суперечок затвердили його кінцевий варіант з 72 пунктів. А формально їх затвердили тільки 31 січня 1924 року вже після смерті Леніна на Другому Всесоюзному з’їзді рад. Так виникла перша конституція СРСР.

Окремо варто зупинитися на договорі, взятому за основу на Першому Всесоюзному з’їзді рад. По-перше, він не був міждержавним договором, як того вимагають міждержавні угоди. Після цього зібрання СРСР юридично не існував, лише декларативно. По-друге, українські делегати були наділені делегатськими повноваженнями "на розробку та остаточне затвердження конституції Союзу Р. С. Республік". Не декларації чи договору, а конституції. Сам договір схвалили взяти за основу. Крім того, з 352 делегатів підписи під документами поставили лише 23 делегати. По-третє, Кобяков, виявляється, не вміє читати. Договір від 30 грудня 1922 року мав 26 пунктів. У 25-му сказано: "Затвердження, зміна і доповнення союзного договору підлягають виключному віданню З’їзду Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік". До цього пункту апелює путінський радник. Але 26-й пункт стверджував: "За кожною з союзних республік зберігається право вільного виходу з Союзу". Право кожної республіки на вільний вихід із Союзу РСР декларувалося і конституцією 1924 року. Що і було реалізовано республіками у 1991 році.

Як Україні правильно скористатися з довгого язика Кобякова

У самій Росії існує рух "Громадяни СРСР" (інші назви "Союз слов’янських сил Русі", "Додому в СРСР"). Його прихильники вважають, що Радянський Союз ніколи не розпадався, а Російська Федерація лише "закрите акціонерне товариство". Лідери руху закликають не сплачувати податки та не повертати кредити. У 2022 році мін'юст РФ визнав "Громадян СРСР" екстремістською організацією. Засновником цього екзотичного руху, прихильником якого виявився цілий радник Путіна, був бізнесмен Сергій Тараскін. Він розвинув досить бурхливу діяльність, проводив різні заходи по всій Росії, аж поки у травні 2022 року не загримів у колонію на 8 років. Ще один активний діяч цього руху — Сергій Торгунаков із Новосибірська. Він називав Путіна антихристом. Потрапив до психлікарні. Російська влада переслідує "секту свідків СРСР", до тюрми потрапив не тільки Тараскін. Причина гонінь зрозуміла — якщо "громадяни Радянського Союзу" не визнають Російську Федерацію, вони не визнають і Путіна. Для них він не президент, а узурпатор влади в неіснуючій державі. Кобяков своєю заявою фактично стверджує те саме. Тож йому можна навіть поаплодувати

Бо якщо СРСР існує, тоді досі юридично повноважна РРФСР, чия делегація брала участь у Першому Всесоюзному з’їзді рад. А Путіна громадяни такої республіки не обирали, він — нелегітимний. Як і його укази, як закони, ухвалені Думою, та урядові постанови. Причому за всі роки з моменту її заснування 25 грудня 1991 року. Також незаконним є перебування РФ у складі ООН і в Радбезі ООН. Отже, не діючими є міжнародні угоди з цим псевдодержавним утворенням.

Але Кобяков — не міський божевільний, а радник Путіна. Його заява — елемент гібридної війни, яку Україна може обернути проти самої країни-терористки. Як можна вести переговори невідомо з ким? На відміну від Росії, Верховна Рада України 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності, яку 1 грудня громадяни нової держави в усіх без виключення регіонах підтримали на всеукраїнському референдумі. На територіях, які займає РРФСР, такого референдуму не було. 12 червня 1990 року на першому з’їзді народних депутатів ще радянської республіки ухвалили декларацію про державний суверенітет, тобто, якщо йти за логікою Кобякова, саме Росія за часів Бориса Єльцина першою порушила міжнародне право. Українська декларація про суверенітет була ухвалена тільки через місяць, 16 липня 1990 року. Заміна РРФСР на РФ відбулася без народного схвалення: 25 грудня 1991 року перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов оголосив про відставку, після чого над першим корпусом Кремля замість радянського прапора підняли російський. Того ж дня Верховна Рада РРФСР змінила назву цього територіального утворення на "Російська Федерація". Наступного дня своє останнє засідання провела Верховна Рада СРСР. Її Рада республік ратифікувала Біловезькі угоди, що вважається остаточним кінцем Радянського Союзу.

Отже, якщо СРСР за логікою Кобякова юридично існує, тоді РФ як незалежна держава — навпаки, юридично не існує. А якщо Путін вішав на вуха Трампа локшину про "внутрішню справу" — це ще краще. Коли кремлівська пропаганда підхопить цю тему, наша позиція має полягати в тому, що Росія сама підтверджує свою псевдодержавність.

Окремо хотілося б коротко торкнутися іншої теми. У Кремлі, як вже згадувалося, люблять показувати мапи. На момент схвалення декларації з 26 пунктів договору про створення СРСР до складу УРСР входили Таганрозька округа і Шахтинський повіт, до складу РРФСР їх передали тільки у жовтні 1925 року. Тобто на момент укладення усіх документів на початках СРСР це були українські території. А якщо Верховна Рада України колись дійде до розуміння необхідності проголошення акту відновлення державності і правонаступності нинішньої держави від УНР, на необхідності чого давно наголошується, тоді окупацією визнаватиметься не тільки перебування України в складі СРСР, а й анексія РРФСР значних територій Української народної республіки.

Кремль дуже любить просувати свої історичні наративи. Чи потрібно діяти у відповідь у такий само спосіб? Потрібно. Зараз у світі спостерігається тренд на минуле, це не дуже добре для усталеного світопорядку, але раз таке є, не можна відставати від трендів. Тим більше коли ворог сам дав нагоду сумніватися в існуванні його державності. Необхідно використати це собі на користь інформаційною кампанією, в якій має бути все — від гри в історичні карти і територіальні претензії до медіа-сприяння "секті свідків СРСР". Чому б і ні? По-перше, вона досить чисельна. По-друге, це противники Путіна. По-третє, в нинішній Росії, населення якої апатичне і зомбоване пропагандою, на щось здатні хіба тамтешні божевільні.