Розширення шляхом ліквідації. Як Зеленський по-новому підтримав український бізнес

Національна рада реформ

Цей орган примітний тим, що очолював його сам президент. В положенні про цей орган, затвердженому 13 серпня 2014 року, записано, що Національна рада реформ є спеціальним консультативно-дорадчим органом при президентові України з питань стратегічного планування, узгодження позицій щодо впровадження в Україні єдиної державної політики реформ та їх реалізації.

23 червня 2020 року Зеленський своїм указом затвердив склад Національної ради реформ. До списку членів цієї ради, які беруть участь в її роботі з усіх питань, він включив представників Американської торговельної палати в Україні, Європейської Бізнес Асоціації, Спілки українських підприємців.

Відбулося кілька засідань Національної ради реформ під головуванням Зеленського. Зокрема, на засіданні 19 березня 2021 року він заявив, що "реформи потрібні не заради самих реформ, а для полегшення життя громадян і бізнесу". "Щоб реформи не були символічні, паперові, а щоб те, що ми тут озвучимо, мало результат", — наголосив Зеленський. "Я хотів би, щоб наступного разу ми дійсно підсумували й почули результати всіх наших засідань Ради реформ. Мені здається, що це дуже важливо для наших громадян", — сказав він.

Однак цей "наступний раз" так і не настав. Зеленський не захотів провести обіцяне ним самим засідання, яке підбило б підсумки проведених нинішньою владою реформ і їх результати для громадян та бізнесу. 29 липня 2021 року він провів спільне засідання президії Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України та Національної ради реформ, після чого ця рада фактично померла. В положенні про неї записано, що засідання "проводяться в міру потреби, але не рідше шести разів на рік" за дорученням президента. Однак Зеленський втратив інтерес до цієї ради, її засідання вже більше не скликались, і він припинив оновлювати її склад. В її членах досі числяться "голова Верховної Ради Дмитро Разумков", "віце-прем’єр — міністр реінтеграції Олексій Резніков", "секретар РНБО Олексій Данілов" тощо.

Майже чотири роки цей орган пролежав мертвим, і лише зараз Зеленський вирішив його поховати. Без обіцяного звіту про результати, навіть без поминального слова, наче ніколи його і не було.

Виконавчий комітет реформ

Цей орган якраз і покликаний був моніторити результати реформ. В положенні про цей орган, затвердженому 13 серпня 2014 року, записано, що Виконавчий комітет реформ є допоміжним органом при президентові України, основними завданнями якого є підготовка пропозицій щодо стратегічного планування реформ, їх узгодженого впровадження та моніторинг реалізації реформ.

Складається цей орган з двох осіб: голови і заступника. 7 травня 2020 року своїм указом Зеленський призначив головою Виконавчого комітету реформ Міхеіла Саакашвілі, його заступником — Олександра Ольшанського, який є президентом холдингу Internet Invest Group. "Щиро вітаю Міхеіла Ніколозовича з новим відповідальним викликом. Вірю, що він зможе надати імпульс Національній раді реформ та допоможе в здійсненні важливих змін у житті країни", — зазначив Зеленський, підписавши указ.

1 жовтня 2021 року Саакашвілі повернувся до Грузії і потрапив до в’язниці. Нового голову Виконавчого комітету реформ Зеленський не призначив, а сам цей орган фактично помер. Ольшанський вже не позиціонував себе як реформатор, а сфокусувався на своєму бізнесі.

Можна почути думку, що нинішнє рішення Зеленського створити один орган — Раду з питань підтримки підприємництва — замість п’яти є чудовим, оскільки правильно об’єднувати органи, які дублюють функції один одного. Однак функції новоствореної Ради взагалі не перетинаються з функціями Національної ради реформ і Виконавчого комітету реформу. В положенні про Раду з питань підтримки підприємництва, затвердженому 27 червня 2025 року, слово "реформи" відсутнє, як немає там і слів "стратегічне планування". Тобто Зеленський скористався створенням нового органу як приводом для того, щоб тишком-нишком поховати те, що вмерло ще восени 2021 року: органи, які опікувалися реформами, а також і своє бажання стати великим реформатором. Приблизно в той час народ і бізнес вже не хотіли чути анонси реформ, а вимагали показати результати.

Національна інвестиційна рада

Цю раду теж очолював сам президент. В положенні про цей орган, затвердженому 29 серпня 2016 року, записано, що Національна інвестиційна рада є консультативно-дорадчим органом при президентові України.

18 червня 2019 року Зеленський на зустрічі з представниками великого та середнього бізнесу Німеччини повідомив: "Адміністрація Президента відновлює інвестиційну раду. Ми хотіли б проводити її двічі на рік". 21 червня 2019 року він своїм указом затвердив склад Національної інвестиційної ради. До списку її членів увійшли керівники 18 великих інвесторів (іноземних компаній і фінансових організацій). Секретарем ради Зеленський призначив Давида Арахамію. "Попередні консультації з великими інвесторами свідчать про те, що Україна може щонайменше втричі збільшити нинішній обсяг інвестицій у країну. Отримав завдання від президента зробити цей процес якнайшвидшим", – прокоментував своє призначення Арахамія.

12 березня 2020 року Зеленський затвердив новий склад Національної інвестиційної ради. До списку її членів увійшли керівники 24 великих інвесторів.

Склад цієї ради Зеленський востаннє оновлював 11 січня 2022 року. Тоді він призначив її секретарем Галину Янченко, яка на той час була заступником голови фракції "слуг народу" (у грудні 2022 року вона подала заяву про вихід з партії і з 24 лютого 2023 року є рядовим членом фракції). Заступником секретаря цієї ради досі числиться "заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма", членами — "голова Нацбанку Кирило Шевченко" (звільнений з посади 6 жовтня 2022 року), "міністр інфраструктури Олександр Кубраков", "міністр юстиції Денис Малюська". Тобто ця рада мертва вже зо три роки.

До складу Ради з питань підтримки підприємництва, яку Зеленський створив зараз, взагалі не увійшли представники великих іноземних інвесторів. Досить красномовним є приклад компанії "Arcelor Mittal Limited". Її керівник Лакшмі Нівас Міттал був членом Національної інвестиційної ради майже вісім років — з 10 жовтня 2017 року (саме тоді було затверджено її перший склад). У новоствореній Раді з питань підтримки підприємництва немає нікого з цієї компанії, хоча вона є одним з найбільших іноземних інвесторів в Україні, а керівництво її комбінату "АрселорМіттал Кривий Ріг" скаржиться на дуже великі проблеми через політику української влади.

Тобто ми знову бачимо, що Зеленський скористався створенням нового органу як приводом для того, щоб поховати те, що давно померло. Національна інвестиційна рада, певно, була б жива, якби у Зеленського залишався живий інтерес до залучення в Україну великих іноземних інвестицій.

Рада з питань сприяння розвитку малого підприємництва

Цю Раду Зеленський створив 22 грудня 2020 року як консультативно-дорадчий орган при президентові України. Головою Ради він призначив Юлію Свириденко, яка тоді була заступницею керівника Офісу президента. Склад Ради було затверджено 18 січня 2021 року; до нього, окрім чиновників, увійшло 8 представників асоціацій малого бізнесу.

Під керівництвом Свириденко відбулося шість засідань цього органу. У листопаді 2021 року вона перейшла працювати в уряд, а на її місце в Офісі президента прийшов Ростислав Шурма. 28 грудня 2021 року Зеленський призначив Шурму головою Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва і вивів Свириденко зі складу цього органу. Відтоді на сайті президента припинилися з’являтися повідомлення про засідання цієї Ради. Сам Шурма втратив посаду в Офісі президента у вересні 2024 року, але продовжував числитися головою Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва, яка, вочевидь, давно померла.

До новоствореної Ради з питань підтримки підприємництва Зеленський не включив жодного з представників малого бізнесу, які були членами Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва. Ця тема його теж, мабуть, вже не цікавить.

Рада з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану

Цю Раду Зеленський створив 26 січня 2024 року як консультативно-дорадчий орган при президентові України у складі семи представників бізнесу, без жодного представника влади. Це був винятковий випадок. І привід був винятковим: гострий конфлікт між бізнесом і владою.

У травні 2023 року засновник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа анонсував створення антирейтингу правоохоронців та суддів, які використовують повноваження з незаконною метою. 28 червня 2023 року ініціативу Мазепи підтримали 42 підприємці, які опублікували маніфест на захист 42-ї статті Конституції України про право на підприємництво. 21 листопада 2023 року громадський рух "Маніфест 42" звернувся до Зеленського: "Перевертні у погонах обкладають бізнес корупційними податями, нахабно блокують діяльність компаній, крадуть майно під час обшуків, а уповноважені особи Офісу президента роблять вигляд, ніби нічого не відбувається. Закликаємо президента України Володимира Зеленського забезпечити виконання Конституції, а саме її 42 статті, яка гарантує право на підприємницьку діяльність".

18 січня ДБР заарештувало Мазепу, а наступного дня "Маніфест 42" закликав українські бізнес-об'єднання до спротиву свавіллю тилових силовиків. Увечері 23 січня Мазепа вийшов з СІЗО під заставу, а Зеленський своїм указом ввів у дію рішення РНБО "Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану", яке, зокрема, рекомендувало Офісу генпрокурора, ДБР, Нацполіції, БЕБ, СБУ "утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб’єктів господарювання".

Зеленський у відеозверненні до українців наголосив, що на рівні РНБО визначено "термін три місяці фактичного мораторію на проведення процесуальних дій, які можуть заблокувати роботу підприємства". Також він анонсував, що, "як і домовились урядовці з представниками бізнесу, буде сформовано Раду з підтримки підприємництва, і до її складу увійдуть представники саме бізнесу".

Ось у таких виняткових обставинах з’явився указ про створення Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Про її досягнення за рік і п’ять місяців роботи розповів керівник Офісу президента Андрій Єрмак: "Завдяки діалогу з представниками бізнесу вдалося напрацювати законодавчі зміни, зокрема врегулювання питань права власності на землю, і запустити платформу "Пульс". Також було покращено захист інвестицій та зменшено тиск на бізнес".

Чи справді захисті інвестицій став кращим, а тиск на бізнес меншим, тут бізнесмени можуть мати різні думки. Але Зеленський вирішив, що Рада з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану вже не потрібна. Своїм указом він її ліквідував, хоча Єрмак говорить геть інше. За його словами, Зеленський розширив Раду з питань підтримки підприємництва, щоб посилити діалог між державою та вітчизняним бізнесом. Єрмак заявив, що Зеленський ухвалив рішення розширити Раду, щоб до її складу увійшли представники малого, середнього й великого бізнесу з усієї України та могли охопити більше напрямків роботи.

Справді, до складу нової Ради, створеної 27 червня, увійшли усі сім членів старої Ради і ще 71 представник бізнесу, тобто сумарно 78. Однак при цьому "розширенні" ліквідовано два важливі привілеї, яка мала стара Рада.

Перший привілей — це незалежність. Сім бізнесменів могли зібратися будь-якої миті з ініціативи одного з них. Вони самі формували собі порядок денний і самі готували матеріали для обговорення. У новій Раді вони лише статисти. Голова Ради — керівник Офісу президента Андрій Єрмак, заступник голови Ради — перший віце-прем’єр, міністр економіки Юлія Свириденко, секретар Ради — радник Єрмака Юрій Каціон. Єрмак призначає засідання Ради та визначає перелік його учасників; головує на засіданнях Ради; затверджує порядок денний засідання Ради. Радник Єрмака Каціон формує пропозиції щодо порядку денного засідань Ради і забезпечує підготовку матеріалів для розгляду на засіданні Ради відповідно до порядку денного.

Другий привілей — це основне завдання старої Ради, яке було записано в указі 26 січня 2024 року: "системний аналіз ситуації щодо забезпечення в умовах воєнного стану права на підприємницьку діяльність, практики формування та реалізації державної політики щодо додержання гарантій права на підприємництво, напрацювання за результатами такого аналізу та внесення на розгляд Президентові України пропозицій про можливі шляхи та механізми вирішення проблемних питань". Тут двічі наголошується на праві на підприємницьку діяльність, яке потребує "забезпечення" та "додержання гарантій". В положенні про Раду з питань підтримки підприємництва, затвердженому 27 червня 2025 року, право на підприємницьку діяльність, зафіксоване в статті 42 Конституції, взагалі не згадується. Це дуже красномовне "покращення".

Щоб ліквідувати стару Раду і створити нову, Офіс президента організував 27 червня форум з представниками бізнесу. Офіційна назва заходу — "Форум держави та бізнесу: від діалогу до партнерства". Можна розшифрувати її так: замість діалогу потрібне партнерство, тому замість старої Ради створюємо нову.

На форумі Зеленський вирішив порадувати бізнесменів: "Я вже доручив готувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу — так, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску недобросовісних людей на різних посадах". Тобто він зібрав форум, ще навіть не маючи готового рішення, а лише щоб проголосити обіцянки.

"Минулий тримісячний мораторій, введений РНБО, протримався в реальності десь днів 3-5. Тож тривалий, я так розумію, це десь на тижня два", — припускає перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Він переповів слова одного з учасників форуму: "Якщо б президент просто знайшов 15-20 хвилин без камер і головне без оточення зустрітися з бізнесом і просто послухати, що і хто є проблемою для бізнесу, то б це було в 100-500 разів корисніше. В першу чергу для нього ж самого. А так вони зробили вигляд, що нас чують, а ми зробили вигляд, що за це вдячні. Ось і поговорили…"

Насамкінець можна нагадати, що в Україні — не військова диктатура і не президентська республіка. У країні діє Конституція, де описані повноваження органів влади. Напевно, було б правильно, якби новий незалежний директор Бюро економічної безпеки, призначений за участю міжнародних експертів, сам вирішував, коли й які перевірки бізнесу проводити, а які ні. А президент та його Офіс займалися б не питаннями бізнесу, а обороною та міжнародною політикою. Роботи там — неоране поле.