Індекс хліба. Чому Україна дедалі менше експортує і ще більше залежить від урожаю

Торгівля з ЄС: обмеження свободи

У цьому червні, найімовірніше, буде зупинено режим абсолютно вільної торгівлі України з Євросоюзом. Принаймні поки що немає жодних сигналів з Брюсселя, що цього не буде відбудеться. Наприклад, найбільшим промоутером скасування такого торгового режиму виступає Польща, а її вплив на європейську економічну політику суттєвий.

Чому ми застосовуємо термін абсолютний? Справа в тому, що формально режим "вільної торгівлі" між Україною та ЄС функціонує з 2015 р. (угода про Зону вільної торгівлі була підписана у 2014-му з частковим відтермінуванням імплементації). Але навіть тоді діяли мита та квоти.

Проте з початку повномасштабної війни у 2022-му такі обмеження відносно українських товарів були майже повністю скасовані, що надало українському експорту певну підтримку, хоча й не нівелювало всіх негативних наслідків війни (втім, такий пільговий режим й не міг повністю амортизувати воєнні шоки).

Останнім часом щодо основних товарів українського експорту існував лише так званий режим "стоп-крану", тобто мита могли бути введені лише при досягненні обсягів експорту з України певних параметрів. Ці потенційно можливі обмеження переважно стосувалися поставок українського цукру та зерна.

А з червня Україна повертається в старий режим "вільної торгівлі" з ЄС з усіма митами та квотами, які були визначені відповідною угодою. Українському загалу цей режим відомий сумнозвісними квотами на "мед та курятину", які вибирались українськими експортерами у перші місяці кожного звітного року.

Чому падає український експорт

Що ж мало б відбуватися з експортом зараз, напередодні введення хоча і не критичних, але досить чутливих обмежень? Він мав би зростати, причому темпами з двозначними числами. Як це, наприклад, було нещодавно з китайським експортом в США, який у першому кварталі 2025-го суттєво зріс в очікуванні введення "мит імені Трампа".

Проте український експорт скоротився. Спільною рисою з китайською аналогією були лише двозначні темпи цієї динаміки (у січні-лютому 2025 р.). Тільки в нас ця динаміка на відміну від Китаю була від’ємною. 

За даними Держстату, у І кварталі поточного року експорт товарів становив $9, 95 млрд, або 93,1% порівняно із І кварталом 2024 р., а імпорт — $18,47 млрд, або 114,7%. Негативне сальдо збільшилося до величезних $8,51 млрд (порівняно 5,4 млрд за І квартал 2024-го). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,54 (0,66 за І квартал 2024-го).

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами із 211 країн.

Зміна експорту та імпорту товарів

Джерело: Держстат України

Отже, найбільший обвал експорту з України стався у перші два місяці 2025 р.: у січні експорт впав на 11,5% порівняно із січнем минулого року, а в лютому — на 13% (наростаючим підсумком) — тобто негативні тенденції лише посилювалися. У березні ситуація трохи поліпшилася, але динаміка все водно від’ємна — мінус майже 7%.

Варто звернути увагу на ще один нюанс. Як показує графік, торік динаміка експорту порівняно з 2023-м була протилежною: у січні-лютому спостерігалося його зростання наростаючим підсумком у розмірі 12,5% та 9,3% відповідно. І загалом протягом року експорт залишався у позитивному тренді.

Ці дані дають можливість зробити певні спостереження. По-перше, у 2024-му вже не було ефекту низької статистичної бази порівняння для експорту (як у 2023-му відповідно до 2022-го, коли експортні показники обвалилися після початку повномасштабної війни). По-друге, у четвертому кварталі 2024-го, який безпосередньо примикає до першого кварталу 2025-го, експорт був на максимальному розігріві. Отже, всі фактори, вказані вище, свідчать, що у першому кварталі поточного року експорт з України мав би зростати.

Падіння експорту у поточному році, очевидно, не викликано і якимось економічним обвалом, бо будь-яка економічна криза б’є як по експорту, так і по імпорту. Але імпорт, навпаки, суттєво зростав: на 8,9%, 12,3%, 14,7% у січні — березні відповідно.

Що цікаво, у першому кварталі 2024-го (коли експорт збільшувався), імпорт, навпаки перебував у досить млявій динаміці: мінімальне зростання у січні на 0,9%, потім падіння у лютому на 1,2% і знову зростання на 2,3% у березні.

Усе це можна пояснити лише тим, що у першому кварталі 2024-го року наша економіка виробляла значно більше товарів, які зараз не випускаються, а отже, імпортуються.  

Економічне зростання втрачає темп

Опосередковано цей висновок підтверджує і Європейська комісія у нещодавній аналітиці, де прогнози щодо зростання ВВП України у 2025 р. були суттєво переглянуті. Тут треба зазначити, що показник так званого "чистого експорту" (торговельне сальдо) вираховується із показника валового продукту згідно з формулою ВВП за витратами (у випадку коли сальдо від’ємне). Скоріше за все, зростання імпорту і призвело до негативного перегляду прогнозу ВВП України на поточний рік.

За даними ЄК, хоча економіка демонструвала стійкість, імпульс зростання послабився у другій половині 2024 р. через активізацію атак на критичну інфраструктуру, що порушило енергопостачання та підвищило собівартість виробництва. Тепер прогнозується подальше сповільнення ВВП України до 2,0% у 2025 р. і лише потім відскок до 4,7% у 2026 р. внаслідок відновлення. Очікується, що інфляція зросте до 12,6% у 2025 р. через різке зростання цін на енергію і витрат на робочу силу.

Попри позитивний вплив експорту через чорноморські коридори і суттєве збільшення споживання, зростання реального ВВП втратило темп у 2024 р. У Єврокомісії прогнозують, що в 2025 р. цей показник становитиме лише 2%, бо війна суттєво обтяжує виробничий потенціал України і ділові настрої.

Експорт має тенденцію до зниження, відображаючи тренд пригнічення промислового виробництва — особливо в енергоємних секторах через високі витрати на енергію і закриття вугільної шахти у Покровську.

У Єврокомісії також очікують падіння експорту сільськогосподарської продукції через зниження запасів слідом за слабким врожаєм 2024 р. внаслідок несприятливих погодних умов.

З іншого боку, підвищений імпорт вугілля та постачання в сектор оборони зберігають попит на закордонну продукцію на високому рівні, що призводить до негативного внеску чистого експорту в зростання ВВП, про що ми і зазначили вище. 

На ринку праці Європейська комісія спостерігає дві суперечливі тенденції. З одного боку, "пов’язані з війною перебої на ринку праці підтримують високий рівень безробіття", а з іншого — "масштабне переселення разом із призовом на військову службу значно скоротило робочу силу з початку вторгнення, що призвело до гострого дефіциту та підвищення середньої номінальної заробітної плати на 23% у 2024 р.".

Також європейські аналітики прогнозують, що державний дефіцит України залишатиметься високим на тлі великих видатків, пов’язаних із війною Утім, дефіцит загального державного управління скоротився до приблизно 17,3% ВВП у 2024 р. завдяки заходам із мобілізації доходів, таким як збільшення податків на пальне та тютюн, що допомогло компенсувати нарощення державних видатків. "Проте тривалий тиск через високі витрати, пов’язані з війною, особливо на оборону, буде утримувати фіскальний дефіцит на рівні приблизно 18,4%", — вважають у Єврокомісії.

Реальне економічне зростання та декомпозиція ВВП України у 2017–2026 рр., факт і прогноз

Як бачимо на графіку, серед драйверів зростання ВВП у 2025 р. суттєву роль відіграють приватне споживання (яке зараз пригнічується внаслідок галопуючої інфляції) та інвестиції (переважно у сектор ОПК та відновлення енергетики й іншої критичної інфраструктури). Водночас фактор державних витрат у контексті зростання ВВП пішов у мінус, а накопичення товарно-матеріальних запасів на складах постачальників (inventories) майже перестало відігравати роль у формуванні валового продукту на відміну від періоду 2017–2023 рр.

Чим торгує і що купує Україна

Свіжі дані національної статистики засвідчують суттєві зміни в структурі міжнародної торгівлі України — як за географічною, так і за товарною ознаками.

Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами в І кварталі 2025 р.

Джерело: Держстат. Клікніть, щоб збільшити таблицю

Як бачимо, суттєве падіння експорту (географічний фактор) було викликане зменшенням поставок передовсім до Китаю (мінус 41,7%), а також до таких країн, як Єгипет, Німеччина та Іспанія (які були і лишаються значними торговельними партнерами України).

Товарна структура зовнішньої торгівлі в І кварталі 2025 р.

Джерело: Держстат. Клікніть, щоб збільшити таблицю

За товарними ознаками найбільше просів експорт зернових, рослинних олій та мінеральних продуктів.

Отже, саме зменшення врожаю та проблеми з транспортування мінеральних товарів стали суттєвими чинниками падіння експорту у першому кварталі 2025 р.

Ну а географічно Україна поступово втрачає ринок Китаю та Німеччини одночасно. 

Посівні площі як індикатор

Якщо порівняти динаміку посівних площ під урожай 2025 р. з минулим періодом, то можна побачити, що, попри загальне зростання на підконтрольній території на 7,8%, є низка областей, де посівні площі скоротилися. Крім Луганської та Донецької областей, ця тенденція спостерігається в Дніпропетровській, Полтавській, Сумській областях, які знаходяться близько біля лінії фронту. Але така ситуація спостерігається й у відносно спокійних областях — Чернівецькій та Закарпатській.

Зміна обсягу посівних площ в Україні

Джерело: Держстат. Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії

Цей показник — динаміку посівних площ — можна умовно назвати "Індексом хліба", який демонструє посилення кризи на географічній периферії (як на сході, так і на заході). Економіка дедалі більше стискається в рамках внутрішнього продуктивного ядра. Хоча є і виключення, наприклад Чернігівська область, де відносне затишшя на кордоні (порівняно із гарячими фазами війни в цьому регіоні в інші роки) сформувало тенденції для відновлення.

Загалом можна констатувати поступову руйнацію довоєнної сировинної моделі економіки, що на тлі відсутності ефективної промислової політики призводить до руйнації індустріального ядра, крім галузей де є сталі замовлення за програмами ОПК.

Валове нагромадження імпорту поступово витісняє не тільки експорт, але й внутрішнє виробництва загалом.

Фактично стара довоєнна сировинна модель економіки помирає, а нова, індустріалізована в горнилі війни, так і не народжується. І цим "пологам" перешкоджає як домінація імпорту над внутрішнім виробництвом, так і проблеми з промисловою політикою в цілому.